Victoria (antaresna) wrote,
Victoria
antaresna

  • Mood:
  • Music:

Статистика по ЗНО-2016.

Очень увлекательное чтиво нашлось на портале Украинского центра оценивания качества образования.
"Офіційний звіт про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти".
Он в двух томах, но этот мне показался интереснее, потому что "о психометрических характеристиках сертификационных работ".
К тому же, там совершенно все тесты С ОТВЕТАМИ и аналитикой.
Понапроверяла себя по украинскому. Поняла, что литературу детально не знаю. К математике даже не подступалась.
Выводы по базовым предметам приведу здесь:
[Украинский язык и литература.]
Завдання з української мови були скеровані на визначення рівня сформованості
основних складових предметної компетентності. Здебільшого перевірялися важливі
практичні складові (правильно вимовляти й писати слова, відрізняти й доречно
використовувати слова з відповідним лексичним значенням, уживати коректні форми
змінюваних слів, правильно будувати речення, розставляти розділові знаки,
висловлювати й аргументувати власну позицію тощо).
Результати зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року свідчать, що
учасники стикалися з певними труднощами саме в процесі виконання практичних
завдань, які потребували застосування набутих знань, умінь і навичок у нових ситуаціях.
Це стосується завдань на лексичну сполучуваність слів, правильну вимову уподібнених
приголосних, будову слова, правопис слів разом і через дефіс, визначення частиномовної
приналежності, пунктуацію в простому та складному реченні.
Психометричні характеристики завдань цьогорічної сертифікаційної роботи
підтверджують доцільність використання завдань як із закритою, так і з відкритою
відповіддю. Так, завдання з відкритою відповіддю (власне висловлення) суттєво
впливає на розподіл учасників за рейтинговою шкалою, уможливлює оцінювання
рівня розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності та має високі показники
дискримінації та кореляції.
Оцінювання власних висловлень свідчить про слабкий розвиток у тестованих
навичок побудови такого аргументованого тексту. Лише половина тестованих (49,89 %)
вправно формулює свою позицію із запропонованого дискусійного питання. 40,42 %
учасників тестування можуть підтвердити тезу доречними аргументами. Узагалі не
наводить прикладів із власного читацького та мистецького досвіду 41,21 % тестованих,
а прикладів із власного соціального досвіду чи історичного досвіду людства – 47,43 %.
Мовну вправність власних висловлень здебільшого оцінено в 0 або 1 бал із 4 можливих,
що свідчить про доволі низький рівень опанування орфографічних, пунктуаційних,
лексичних, граматичних і стилістичних норм української мови. Максимальним балом
оцінено орфографічну та пунктуаційну вправність тільки 5,15 % тестованих, лексичну,
граматичну та стилістичну – усього лише 2,42 %.
Статистика виконання завдань з української літератури дає змогу констатувати,
що учасники тестування продемонстрували переважно середній і достатній рівні
володіння матеріалом, визначеним Програмою ЗНО.
Виконання завдань за розділом «Усна народна творчість» у переважної більшості
учасників труднощів не викликало. Натомість у матеріалі розділу «Давня українська
література» тестовані орієнтувалися гірше. Так, прецедентний уривок «Слова про
похід Ігорів» (плач Ярославни) понад половину учасників ЗНО асоціювали з іншими
персонажами, що є свідченням недостатнього знання ними творів давньої літератури,
а також намагання вгадати правильну відповідь.
Аналогічна ситуація виникла під час виконання завдання 40, коли більшість
тестованих продемонструвала незнання тексту вірша Г. Сковороди «De libertate», а
31,6 % вибрали неправильну відповідь – «Засвіт встали козаченьки», швидше за все
тому, що Б. Хмельницького на пропонованому в ілюстрації пам’ятнику зображено в
козацькому одязі, з булавою в руці. Не допомогла й наявна в умові інформація про те,
що йдеться не про будь-якого козака, а саме про «видатного українського полководця
й державного діяча», що свідчить і про недостатнє вміння частини учасників
аналізувати нехудожній текст.
У переважної більшості тестованих завдання блоку «Література кінця XVIII –
початку XX століть» не викликали труднощів, проте під час виконання завдання 39
майже третина учасників вислів Кирила Тура («Чорна рада») приписали Яремі
Галайді («Гайдамаки»). Це зумовлено і незнанням текстів, і недостанім умінням їх
аналізувати, і браком кмітливості учасників тестування, оскільки неримована цитата з
роману була визначена як уривок поеми, тобто твору римованого.
Із завданнями за розділом «Література XX століття» учасники тестування
впоралися переважно успішно. Проте під час виконання завдання 45, де треба було
вказати твір М. Хвильового «Я (Романтика)», присвячений «Цвітові яблуні» (новела
М. Коцюбинського), це зробили правильно лише 36,6 % учасників.
Схожа ситуація склалася і під час виконання завдання 51, у якому пропонувалося
вибрати цитатну характеристику персонажа роману у віршах Л. Костенко «Маруся
Чурай» Грицька Бобренка. Правильну відповідь дали 44,4 % тестованих, а 30,9 %
вибрали Івана Іскру, образ якого у творі наведеній характеристиці абсолютно не
відповідає. Такий вибір свідчить про нерозуміння авторської концепції твору, бо
шляхетному козакові Івану Іскрі помилково приписали вади, притаманні
меркантильному Грицьку Бобренкові.
Традиційно важкою для учасників виявилася орієнтація в хронотопі творів. Так,
у завданні 46 треба було вказати твір, де зображено події серпня 1919 року. Правильну
відповідь («Подвійне коло» Ю. Яновського) вибрали 33,3 % тестованих, натомість
37,5 % уважали, що йдеться про кіноповість О. Довженка «Україна в огні». У завданні
52 треба було вказати ім’я письменника, котрий у своєму творі змалював життя
українців Зеленого Клину. Правильну відповідь надала лише третина тестованих, а
більшість відповіла неправильно. Варто наголосити, що реалії Зеленого Клину є не
просто орнаментом чи фрагментом, а провідним сюжето- і концептотворчим
елементом роману І. Багряного «Тигролови»: підкреслено, що саме українці
цивілізували цей закуток Російської імперії.
Отже, аналіз виконання завдань з української літератури засвідчив не лише
переважно успішні результати більшості учасників зовнішнього незалежного
оцінювання, а й те, що значна частина тестованих не знає текстів програмових
літературних творів, не вміє їх аналізувати та недостатньо володіє теоретико-
літературними поняттями.

[История Украины.]
Аналіз результатів виконання завдань сертифікаційної роботи з історії України
показав, що значна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання має
лише фрагментарні знання історичних дат, процесів, учасників подій.
Значні труднощі виникають у багатьох тестованих під час розпізнавання пам’яток
архітектури та образотворчого мистецтва (наприклад, завдання 37 – успішність
виконання 24,1 %, завдання 53 – успішність виконання 34,1 %).
У більшості учасників не сформовані базові вміння встановлювати причиново-
наслідкові зв’язки (наприклад, завдання 7 – 39,5 %, завдання 24 – 29,9 %, завдання 47 –
37,3 %), працювати з історичними документами різного змісту, а саме: установлювати
відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою (наприклад,
завдання 36 – 35,1 %), аналізувати зміст фрагмента історичного документа та
пояснювати основні ідеї, які він висвітлює (наприклад, завдання 43 – 27,6 %),
характеризувати діяльність видатних історичних постатей (наприклад, завдання 33 –
33,8 %, завдання 54 – 42,2 %).
На недостатньому рівні в тестованих сформовано вміння правильно локалізувати
історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті
(наприклад, завдання 9 – 34,8 %, завдання 31 – 42,2 %).
На середньому рівні в учасників зовнішнього незалежного оцінювання з історії
України сформовано вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за
вказаною ознакою, конкретизувати (відносити дати, події до відповідних історичних
періодів та епох, відносити події, ознаки подій та явища до певного історичного
процесу, а також – виділяти головне (визначати істотні характерні риси, складові,
етапи, віхи подій, явищ і процесів минулого; найважливіші зміни, що відбулися в
житті людства).
На достатньому рівні учасники тестування виконували завдання на встановлення
відповідності між явищами, процесами, подіями та періодами. Варто наголосити на
тому, що в традиційно складних завданнях на встановлення послідовності (наприклад,
завдання 27 – 22,8 %, завдання 58 – 27,3 %) хороша розподільна здатність виокремила
учасників з високим рівнем навчальних досягнень.
Аналіз статистичних показників сертифікаційної роботи показав:
– відсоток учасників, які подолали пороговий бал «склав/не склав», визначений
за методом Ангоффа–Беука, становить 86,5%;
– хорошу розподільну здатність тестових завдань (середнє значення 38,2), що дало
змогу виокремити учасників з високими навчальними досягненнями.
Таким чином, за допомогою тесту з історії України визначено рівень сформованості
історичної компетентності осіб, які бажали здобувати вищу освіту, та ступінь їхньої
підготовленості до навчання у вищих навчальних закладах.

[Английский язык.]
Аналіз результатів виконання завдань показав, що більшість учасників
тестування (67,3 %) успішно впоралась із завданнями, які перевіряли вміння розуміти
основний зміст прочитаного автентичного тексту (Task 1). Завдання на вміння
знаходити спеціальну або необхідну інформацію в автентичних текстах різнопланового
характеру (Task 3) викликали в частини учасників тестування складнощі під час
виконання, що вказує на недостатньо сформовані навички роботи із завданнями такого
типу. Ці завдання виявилися для тестованих оптимальними. З ними впоралися 44,8 %
учасників. Добре впоралися тестовані із завданнями (Task 2), скерованими на перевірку
повного розуміння прочитаного (57,3 %), й завданнями, що перевіряли вміння розуміти
структуру тексту, розпізнавати зв’язки між частинами тексту, робити висновки з
прочитаного (57,8 %).
Однак, треба зазначити, що серйозні труднощі виникли під час виконання
тестованими завдань на перевірку вміння правильно розуміти слова та вирази, що
використовуються в прямому й переносному значенні (Task 5), уміння правильно
використовувати лексичні одиниці, розрізняти значення окремих лексичних одиниць
відповідно до контексту, коли необхідно було вибрати серед близьких за значенням
слів саме те слово, що відповідає певному контексту. У середньому лише 29,9 %
учасників тестування впоралися з такими завданнями. Причина неправильного
виконання таких завдань – неуважне ознайомлення з інструкцією до завдання, у якій
підкреслюється, що вибирати слово необхідно, спираючись на контекст. Ще однією
причиною неправильного виконання цих завдань є те, що під час підготовки до
зовнішнього незалежного оцінювання мало уваги приділяється вивченню синонімічного
ряду слів і випадків використання синонімів у різних контекстах, а також сталих виразів.
Аналіз варіантів відповідей, які надали учасники тестування на завдання з
граматики (Task 6), показав, що більшість тестованих розрізняє ступені порівняння
прикметників (69,5 %). Найбільш складними виявилися завдання на вживання
займенників (16,2 %), артиклів (24,4 %) і прийменників (33 %). Певні труднощі в
учасників виникли під час виконання завдань на визначення дієслівного часу (28,3 %)
та на словотворення (24,7 %). Аналіз статистичних показників виконання цих завдань
говорить про те, що тестовані не звертають уваги на контекст або не вміють аналізувати
його, що й призвело до помилок.
Характеристика розподілу результатів виконання завдання частини «Письмо»
дозволяє дійти висновку, що для добре підготовлених учасників воно не було складним,
але при цьому чітко виділилася окрема група тестованих, що не впорались із завданням
(35,9 %). Під час виконання письмового завдання більшість учасників правильно
вибрала елементи стилю написання особистого листа (50,4 %), починаючи лист і
закінчуючи його відповідно до формату тексту. Але багато тестованих не дотримувалися
вимог організації тексту, таких як поділ тексту на абзаци, використання з’єднувальних
елементів і слів-зв’язок для досягнення логічності та послідовності викладу матеріалу,
використання імені в привітанні та прощанні (35,1 %). Варто наголосити на тому, що
лише 28,7 % учасників виконали умову завдання, яка вимагала надати опис зовнішності.
Досить великою виявилася кількість учасників тестування, які просто не розпочинали
виконання цієї частини сертифікаційної роботи.

[Математика.]
Завдання сертифікаційної роботи з математики перевіряли основні теоретичні
знання, практичні вміння й навички з алгебри і початків аналізу та геометрії, а саме:
розв’язування задач, побудову математичних моделей та їх дослідження,
знаходження кількісних характеристик геометричних фігур, аналіз інформації,
наведеної в графічній та текстовій формах.
Аналіз результатів виконання завдань сертифікаційної роботи показав, що
значна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання з математики має
лише фрагментарні знання основних співвідношень тригонометрії, у них недостатньо
сформовані базові вміння та навички з перетворення логарифмічних виразів, тому
розв’язання відповідних рівнянь та нерівностей викликало труднощі.
Певна кількість тестованих не застосовує основні теореми планіметрії та
стереометрії під час розв’язування задач.
Учасники тестування недостатньо знають формули площ поверхонь та об’ємів
многогранників і тіл обертання.
Тестовані часто не можуть правильно проаналізувати й зрозуміти інформацію,
наведену за допомогою графіка або рисунка, зіставити її з умовою завдання.
Здебільшого це стосується завдань на розпізнавання графіків функцій, завдань на
аналіз статистичної інформації та геометричних завдань практичного змісту.
Значні труднощі виникли в багатьох учасників під час виконання дій зі
звичайними та десятковими дробами, із розв’язанням текстових задач на відсотки та
пропорції. Оскільки розв’язання практично всіх завдань з курсу алгебри в старших
класах базується на застосуванні навичок, набутих у 5–9-х класах, то помилки,
допущені під час обчислень або розв’язування найпростіших рівнянь та нерівностей,
призводять до неправильної відповіді в завданнях на теми, що вивчаються в 10–11-х
класах.
Найбільші труднощі виникли в тестованих під час розв’язування завдань з
розгорнутою відповіддю. Про це свідчить той факт, що майже половина учасників не
приступала до розв’язування, а повністю розв’язати завдання 31, 32 та 33 змогли
лише 1,7 %, 1,08 % та 0,11 % учасників відповідно.
Аналіз статистичних характеристик цих завдань показує, що учасники
недостатньо обґрунтовують отримані висновки, не вміють використовувати набуті
знання та навички для аналізу та синтезу отриманих результатів, у багатьох учасників
тестування погано розвинена просторова уява.
Разом з тим завдання з розгорнутою відповіддю суттєво вплинули на розподіл
більш підготовлених учасників. Наявність таких завдань спонукає до ґрунтовного
вивчення математики, дає змогу перевірити ті предметні вміння й навички, які
складно перевірити за допомогою інших форм тестових завдань.
Аналіз статистичних показників сертифікаційної роботи продемонстрував
високу розподільну здатність тестових завдань (середній показник 53,41), що дає змогу
виявити учасників з високим рівнем навчальних досягнень, підготовлених до
подальшого навчання у ВНЗ.
Загалом сертифікаційна робота з математики виявилася складною, але з хорошою
розподільною здатністю.

Tags: Век живи - век учись., Полезно., Янкины achievements.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 4 comments